Вже незабаром Кіровоградщина може стати членом Асамблеї європейських регіонів. Голова облради Сергій Шульга, який днями повернувся з Брюсселю, розповів, що це означає на практиці і які можливості можуть відкритися перед регіоном завдяки членству в зазначеній організації.
Відео розмови – за посиланням. Текстову розшифровку публікуємо нижче.
Ж: «Ми звикли, що питаннями міжнародної політики займаються міністри й окремі посадові особи. Тим не менш, як вийшло так, що днями Ви побували в Брюсселі й від імені Кіровоградщини вели діалог з європейцями?»
С. Шульга: «Область повинна мати тісні міжнародні зв’язки. Чому раніше ця робота не проводилась, мені не відомо. Ми спілкувались і з Дніпром, і з Харковом (прим. – обласними радами), де існують відділи при обласних радах. Вони прямо займаються міжнародними відносинами».
Ж:«Вони – обласні ради Дніпра й Харкова – є членами Асамблеї європейських регіонів?»
C. Шульга: «Дніпропетровища є. Ми розпочали цей процес. Це клопітка робота, яка тривала майже рік. Тому зараз ми отримали такий результат».
«Ви перебували в Брюсселі з робочою поїздкою, адже Кіровоградщина не є членом цієї Асамблеї. Там Ви спілкувалися з її генеральним секретарем. Які висновки для себе зробили?»
“Обговорювали можливі напрямки співпраці. Зокрема, економічні відносини, поліпшення зв’язків представників вітчизняного бізнесу з європейським. Також говорили про культурні обміни, розвиток демократичних процесів у територіальних громадах, молодіжному парламенті тощо.
Щодо вступу в цю Асамблею – наразі наша заявка розглядається. Після її схвалення ми маємо проголосувати ініціативу на сесії Кіровоградської обласної ради”.
«У депутатів можуть виникнути запитання щодо фінансування членства в Асамблеї? Адже там потрібно робити членські внески».
“Наразі є домовленість, що протягом двох років Кіровоградщина жодних витрат нести не буде. Нам дають пільгові умови. Вважаю, що за ці два роки ми зможемо з’ясувати, чи вдасться нам реалізувати окремі проєкти.
Тому для нас цей вступ не буде коштувати нічого, крім відкриття можливостей для спілкування, адже в цю Асамблею входять 35 країн і більше 260 регіонів усієї Європи”.
«Як взагалі виглядає робота Асамблеї? Проходить з’їзд представників усіх європейських регіонів?»
“Не лише з’їзд. Ми, наприклад, можемо встановити побратимські відносини з тим чи іншим регіоном і налагоджувати співпрацю як у культурній сфері, так і в економіці. Тобто маємо майданчик, на якому встановлюємо нові контакти».
«Україна, в тому числі, Кіровоградщина, була цікавою для європейських колег?»
“Звичайно, Україну знають. Добре знайомі з Харковом, Львовом, Дніпром. Щодо нашого міста й області – над брендом ще потрібно працювати”.
«Одне з головних питань, яке Ви порушували в Брюсселі, стосується експорту зернових з Кіровоградщини. Очевидно, спілкуєтеся з аграріями. Ситуація дійсно настільки складна?»
“Буквально нещодавно ми чули, що наш ворог погрожує розірвати контракти з ООН щодо «зеленого коридору» для вивозу зерна з морських портів. Тому, звичайно, ми маємо залежати від намірів росії. Натомість повинні розробити ряд заходів, які дадуть можливість реалізовувати свою продукцію, незалежно від бажання ворога. Тому піднімалось питання про можливість налагодження переробки зернових, а також покращити їх постачання у Європу”.
«Спрогнозуємо, що Кіровоградщина стала членом Асамблеї європейських регіонів, і в планах вже є реалізація окремих проєктів. Відбуватися все це буде вже після закінчення війни чи у воєнний період також?»
“Робота повинна розпочатись відразу, ми не чекатимемо закінчення війни. Наприклад, у листопаді має відбутися зустріч харківських бізнесменів зі своїми європейськими колегами.
Такі ж можливості є і в нас. Якщо буде бажання у наших представників бізнесу, то організувати подібну зустріч для початку – цілком реально”.
«Якщо облрада налагодить комунікацію з іноземними партнерами й останні будуть зацікавлені «заходити» в область і розвивати окремі сфери, то чи не обмежаться вони виключно агропромисловим комплексом?»
“Передусім, ми не можемо ставити за мету розвиток виключно економічної співпраці. Хотілося б також, щоб через рік наш молодіжний парламент виїхав за кордон і поспілкувався зі своїми ровесниками. Наша молодь має розуміти, чому і за якими цінностями ми йдемо в Європу. Крім того, вважаю, що й ми можемо бути корисними, наприклад, у плані інформаційних розробок, адже, скажімо, таких систем як «Дія» європейці не мають. У деяких напрямках ми навіть пішли далі”.
«При напрацюванні спільних ініціатив з європейськими колегами необхідно враховувати думку громад, тому що область велика і у кожної території можуть бути свої побажання, ідеї, проєкти, пропозиції. Яким чином відбуватиметься комунікація з ними? Чи все буде йти, умовно, «з центру» – облради?»
“Ми ще рік тому створили Муніципальну Лігу – майданчик, де відбувається спілкування керівників ОТГ. Якраз там і будуть запропоновані ті чи інші напрацювання (щодо культурних обмінів, економічного розвитку тощо). А обласна рада буде комунікатором відносно цих можливостей”.
«Щодо продовження теми комунікації, але вже з потенційними грантодавцями і європейськими партнерами. Не плануєте створювати окремий відділ, який би займався виключно цією діяльністю на кшталт Харківської облради, наприклад? Чи спочатку перші результати, а вже потім відповідні кроки?»
“Ми виділимо в апараті обласної ради людину, яка конкретно буде відповідати за цей напрямок. Якщо вона покаже нам результат, то вже тоді колегіально будемо приймати рішення про створення такого відділу. Адже в такому разі необхідно вносити зміни в апарат через сесію. Одноосібно створити відділ з міжнародних зв’язків я не можу. Для того, щоб для цього були підстави, необхідно мати конкретні напрацювання. Тож розпочнемо з того, що виділимо окрему людину зі знанням іноземних мов, бажанням і відповідною фаховою підготовкою”.
«Такі люди є на прикметі?»
“Зараз підшуковуємо кандидатів. Якщо буде результат, то вже тоді будемо думати над розширенням”.
«Наразі багато пропонується грантових можливостей, але ж їх потрібно вміти залучати».
“Це також цікаво і для ОТГ. Щоб отримати грант, потрібен спеціаліст, який вміє його писати, має досвід і фах. Тому що цей напрямок – пласт, який ще не підіймали, працювати є над чим”.