У п’ятій програмі “На часі” ми дослідили проблему доступності житла в Кропивницькому та області. Наша група видань “Медіаколо” виявила, що в місті практично не будують нових багатоповерхових будинків, а на вторинному ринку пропонуються переважно застарілі та непривабливі квартири. Це ускладнює реалізацію державної програми “єОселя”, яка має на меті забезпечити доступне іпотечне кредитування для українців. Ми поставили запитання відповідальним особам та експертам, чому так сталося і що можна зробити для покращення ситуації. Також ми почули історію нашої колеги, яка разом з чоловіком-військовим не може отримати кредит на житло через високу ціну та низьку якість пропозицій. Наша стаття має аналітичний характер і спрямована на виявлення причин та наслідків житлової кризи в регіоні.
За словами начальниці Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської ОВА Вікторії Кулікової, Кіровоградщина – один з аграрних регіонів України. У ньому переважає низькоповерхове житло, особливо у сільській місцевості. Лише у Кіровоградському районі, де розташовані міста Кропивницький і Знам’янка, можна побачити багатоповерхові будинки. Це пов’язано з тим, що в минулому нове житло практично не будувалося через доступність на вторинному ринку. Крім того, нове будівництво має багато складнощів, таких як дорогі матеріали, складна дозвольна система, вимоги до цивільного захисту та інші.
За даними Олександра Головка, експерта з ринку нерухомості, багато житла, яке зараз будується в Західній Україні, але попит на нього в цих регіонах збільшився через бойові дії в кількох областях. Тому держава запустила програму пільгового кредитування “єОселя”, щоб допомогти людям придбати нове житло.
Однак родина нашої колеги Світлани Листюк стикнулася не тільки з її жорсткими умовами, а й іншими факторами, які змусили відмовитися від оформлення іпотеки на житло за програмою “єОселя”. Світлана з чоловіком-військовим Олександром, за словами самих же банківських працівників, були одними з перших в області, хто звернувся з цього приводу. Але на той момент через брак чітких правил й інструкцій у жодному з банків їх не змогли чітко проінструктувати. Коли сім’я розібралася практично з усім через “гарячі лінії” і “Дію” самотужки, зібрала потрібний пакет документів і подала заявку, то опинилася перед іншою проблемою.
“З’ясувалося, що не ти обираєш банк-партнер, а банк обирає тебе”, – розповідає Світлана. -“Ти все робиш правильно з точки зору інструкції й нормативних актів, але банк не хоче з тобою працювати. Нам прямим текстом консультант сказала, що це через те, що ми поставили мінімальний перший внесок. А треба хоча б 800 000 гривень. Ще одна проблема, з якою зіткнулися, житло потрібно було обрати лише в новобудові, а їх практично немає, та ще й квартира передбаченої програмою квадратури для нашої родини практично з голими стінами коштувала в середньому 4 млн грн. Тобто, ще велику суму потрібно було вкласти в ремонт. Два мільйони, як мінімум. Якби у нас були такі гроші, ми не брали б у держави кредит. І взагалі мені з точки зору споживача, покупця набагато вигідніше купити квартиру на вторинному ринку за мільйон, ніж у новобудові за 4 мільйони”.
Однак на вторинному ринку житла будинків, введених в експлуатацію не більше ніж 10 років тому в оласному центрі теж не так багато.
Як констатував керівник управління іпотечного кредитування АТ “ПриватБанк” Володимир Тижневий, житла, що відповідає вимогам державної іпотечної програми, в нашому місті практично немає. Змінювати їх держава не планує.
“Нерухомості, яка підпадає під критерії “єОселя” в Кропивницькому практично немає, клієнтв було набагато більше. Й Укрфінжитло, яке займається цією програмою, порушувало це питання. Вже є результати, але на жаль, вони негативні. Нам ще раз натякнули на те, що однією з ідей цієї програми в цілому є відбудова країни, а не тільки допомога соціально важливим категоріям населення. Тому розширення переліку нерухомості для всіх категорій громадян не буде”, – пояснив він.
Але якщо з “єОселею” навіть все вдається, то слід уважно читати умови договору.
“За умовам програми кредит видається під 7%. Але 4% для пільгових категорій компенсує держава. Там багато умов, через які клієнт може втратити цю компенсацію. Ці умови пов’язані зі зміною ситуації у клієнта”, – каже банкір. – “У договорі передбачений варіант, що якщо компенсації від держави не буде, клієнт згідно з графіком має сплачувати ввесь платіж. Та загалом ми кредитуємо. Наразі лише “ПриватБанк” видав 18 кредитів. Чотири кредити в Кропивницькому, лідером є Олександрія, там – 8, ще є Світловодськ і селище Нове. В цілому ж, у порівнянні з іншими регіонами, Кіровоградщина за кількістю виданих кредитів за програмою “єОселя” нижче ніж на середньому рівні.
ПЛАТИМО НЕ ЗА ЯКІСТЬ, А ЗА ПОПИТ?
“Якщо сьогодні відкрити популярний інтернет-ресурс – це 150 квартир, 150 будинків. Ну, й іншої нерухомості близько сотні. Тобто пропозиція дуже і дуже невелика. В інших регіонах ситуація схожа. Тобто вторинний ринок зараз представлений не такою великою кількістю варіантів, але там де ведеться активно первинне житлове будівництво, туди люди якраз більше спрямовують свою увагу”, – каже ріелтор. – “Хрущовку на сьогоднішній день дешевше, ніж за 30 000 умовних одиниць не купиш. Ну, двохкімнатну, я говоритиму про 40 м²”, – каже Олександр Головко.
В інших регіонах, за його словами, певним рушієм для будівництва і розв’язанням проблеми дефіциту землі стало те, що старі п’ятиповерхівки розбирають, а на їхньому місці будують багатоповерхові будинки. І якщо сьогодні не задумуватися над проблемою житла, то з часом, на думку нашого співрозмовника, вона стане критичною.
Як приклад він назвав мікрорайон Черемушок, де уже сьогодні кілька будинків по вулиці Академіка Корольова і по вулиці Євгена Тельнова мають серйозні тріщини й тримаються на стяжках. Однак і там, каже Олександр Головко, правлять за двокімнатні кваритири не менше 40 тисяч доларів тільки тому, що вони з ремонтом.
ПЛАНИ В ОЧІКУВАННІ РЕАЛІЗАЦІЇ
“Питання відведення землі і питання забудови населених пунктів – це компетенція сільської, селищної й міської рад”, – пояснює начальниця Управління регіонального розвитку, містобудування й архітектури Вікторія Кулікова. – “Що роблять наші території – вони пропонують землю під забудову. Розглядаються можливості добудови недобудів. Плюс є амбітні плани обласного центру – розбудова житлового масиву. Плюс для внутрішньо переміщених осіб, ми заявили на всіх інвестиційних майданчиках, зокрема, й на системі відбудови країни DREAM. Підвантажується будь-який інвестиційний проєкт, в тому числі, що стосується житла. І донори самі проглядають, чи цікава ця пропозиція чи ні. Інвестору важливо знати і прорахувати, хто купить ці квартири. Коли на Кіровоградщині була одна з найнижчих середніх зарплат по України, то кому з київських інвесторів було це цікаво?”.
Водночас, за словами Олександра Головка, на Кіровоградщині також є люди, готові вкласти в будівництво, але вагаються.
“Основна проблема – місце для будівництва. Важливо, щоб місця, які пропонують, мали високу ліквідність. Бо одна справа, коли мова йде про вулицю Чорновола, там житло продаватиметься відмінно. Інша, якщо про Завадівку, де є земля, але кому вона там потрібна. Або хтось будує один-два будинки і готовий будувати інші, але ж у нас не так, як у столиці, де купують житло ще на етапі фундаменту. В нас ніхто так не ризикне”, – розповідає про перестороги місцевих потенційних інвесторів Олександр Головко.
РОЛЬ АРХІТЕКТОРА
Ведучий програми Андрій Клочек поцікавився в Олександра Головка роллю головного архітектора в забудові міста, якого вже кілька років немає в Кропивницькому.
“Вона є визначальною. І в нас дуже повільно вносяться зміни в геплан міста. Хоча він не враховував усього, що потрібно зробити, ще коли його приймали. Для регіону дуже важливе будівництво – бо це житло, це робота. І ці два фактори здатні змінити обличчя міста. Воно повністю залежить від архітектури”. – зазначив він.
Як приклад, він навів Вінницю, де зараз повністю зносять МАФи, щоб збудувати сучасні будівлі й магазини та перевести людей на офіційні робочі місця, забезпечити податки в бюджет. Він також звернув увагу, що інші міста приділяють увагу типовості забудови.
Ще один важливий аспект у будівництві — це дозвільні документи. Як приклад він навів ЖК “Ковалівський”.
“Це був типовий проєкт забудови, який характерний і для Тернополя і для інших регіонів. І говорити, що він немає якоїсь деталізації неможливо. Проєкт робочий, по ньому побудовано вже там 50 чи 80 будинків. Такі зауваження просто неможливі. Тому було б добре, якби до нас заходили ще забудовники з такими проєктами. Ну, й інше питання. Ці люди люблять швидкість. Побудували-продали, побудували-продали. А тут так не виходить”.
Але, як зауважила Наталя Кривошей, на швидкість будівництва впливають й інші фактори крім бюрократичних. Такі, як, наприклад, виробництво будівельних матеріалів, яких, за словами одного з забудовників, на Кіровоградщині бракує. Тож компанія змушена завозити їх із інших регіонів. Проте, на думку Олександра Головка, активне будівництво активізувало б інші галузі, в тому числі й роботу підприємств із виробництва будівельних матеріалів.
“Будівництво – це рушій для регіону. По-перше, – це робочі місця, по-друге, – це завантаження підприємств із виробництва будівельних матеріалів. І це один із індикаторів для інвесторів – якщо місто будується, значить тут можна жити і вести бізнес”, – каже він.
На його думку, поштовх для розвитку будівництва в нашій області, яка прихистила тисячі переселенців, могла б зробити держава, збудувавши кілька будинків. Тим більше, що місто підготувало проєкти двох багатоповерхівок для ВПО й для містян.
“Я кричу про те, що у нас багато переселенців, хоча серед них є і проблемні категорії, але є інтелектуальні класні, хороші, сучасні, в яких ми зацікавлені”, – каже Олександр Головко і вважає, що розв’язання проблеми з житлом допомогло б залишити цей цінний для розвитку території людський ресурс.
Він навів досвід Львова, який приваблює житлом висококласних фахівців. У Кропивницькому, як відомо, також виділяли службові квартири для медиків, однак це не та кількість, щоб говорити про тенденцію.
ПРО ЩО МОВЧАТЬ ЧИНОВНИКИ
“Бізнес, коли вкладає кошти, хоче бачити гарантії, а через оці ось вибори, які ми маємо там через 4-5 років, — у нас зміна влади, певна зміна політики”, – розповідає ріелтор про побоювання забудовників щодо зміни правил гри через зміну політичної ситуації. – “Людина, яка заходить в регіон, вона хоче бачити стабільність, і щоб наступники виконували зобов’язання попередньої влади”.
А ще краще, вважає Олександр Головко, в цьому питанні дотримуватися господарського підходу, а політику відкинути геть.
“У нас в регіоні вже були такі моменти, коли забудовники йшли, бо їм казали, що близька вам політична структура пішла, тому більше ви будувати не будете”.
Водночас Олександр Головко, як представник громадської ради при міській раді розповів про позитивний досвід, коли йому як представнику громадськості вдалося знайти порозуміння з органами влади й допомогти забудовнику.
Він погодився з ведучими, що громадська рада могла б виступити з ініціативою щодо автоматизації всіх етапів, необхідних для старту будівництва, щоб мінімізувати комунікацію з органами влади й людський та політичний фактор у цій сфері. А також, як варіант, оприлюднити електронну карту вільних земельних ділянок для потенційних інвесторів-забудовників.
* Серію програм “На часі” створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Їх зміст є виключною відповідальністю ГО “Медіаколо” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.