«Стоки, які відходять у каналізаційні мережі Кіровоградщини, мають бути як мінеральна вода», – іронізував один із експертів галузі водопостачання та водовідведення, якому ми показали таблицю затверджених допустимих норм для забруднюючих речовин у стічних водах. Саме ці розрахунки дають можливість ОКВП «Дніпро-Кіровоград» системно штрафувати бізнес у Кропивницькому. Суми різні – від двох до сотень тисяч гривень. Підприємці виступають ЗА те, щоб відходи не руйнували каналізаційний колектор і відповідали адекватним допустимим нормам. Втім виступають ПРОТИ системи, яка за своїми ознаками нагадує «оквитковування», про що на умовах конфіденційності зазначають у приватних розмовах.
На основі чого виникають штрафи, що кажуть експерти, чи є така проблема в інших містах та як подібні питання в подальшому «вирішують» – намагались розібратись нижче.
ПРО ЩО МОВА: КОРОТКО
Практично кожен суб’єкт господарювання – від власника автомийки чи ресторану до великого промислового підприємства – у своїй діяльності стикається із питанням зливу стоків у каналізацію. Для того, щоб не «вбивати» систему (в тому числі, каналізаційний колектор) існують умови, яких мають дотримуватися підприємці. Простими словами – стоки не повинні перевищувати допустимі норми концентрації шкідливих речовин.
Періодично працівники ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відбирають у бізнесів воду на пробу. Дослідження проводять у власній лабораторії. За їхніми результатами визначається, чи порушують підприємці встановлені норми концентрації шкідливих речовин у стічних водах. Якщо ТАК, то на них накладають штрафи (це може бути як дві тисячі, так і десятки, а подекуди й сотні тисяч гривень). Спойлер: варіанта НІ (коли стоки повністю відповідають нормам) практично не існує.
ТЕ, ЩО «ПОРОДЖУЄ КОРУПЦІЮ»
Підприємці зазначають: їм не пояснюють, що потрібно зробити, аби усунути невідповідності й виправити ситуацію в майбутньому, щоб знову не бути оштрафованими. Черговий відбір стоків водоканалом автоматично означає накладення штрафу. При цьому проблема, за яку «Дніпро-Кіровоград» карає гривнею, не вирішується.
Власник кількох закладів у Кропивницькому зауважує: лише за останні три з половиною місяці його оштрафували сумарно на 60 тисяч гривень, що підтверджується наданими ним платіжками.
«Таке враження, що мене до чогось підводять. Щоб шукав якісь контакти, за допомогою яких можна було вплинути на цю ситуацію», – каже чоловік.
І, схоже, має рацію.
Низка підприємців (власники як малих, так і середніх бізнесів) на умовах конфіденційності розповідають, що «інший шлях вирішення» проблеми таки існує.
«Це вже всіх дістало, але говорити публічно ніхто не наважується. Ну, бо як далі будувати бізнес у цьому місті? Ну, виступиш один раз, другий… І що? Наступного разу нашлють перевірок з різних інстанцій і розхльобуй. Тому всі приймають правила гри і намагаються домовлятись, якщо є така можливість. Як варіант: замість величезних штрафів платимо невеликі. Але регулярно», – каже власник середнього бізнесу в Кропивницькому.
(Платіжки зі штрафами за стоки. Реквізити платників прибрано на прохання підприємців).
Наголосимо, що така позиція відображає думку значної кількості підприємців, з якими спілкувався ПУЛЬС/Exclusive. Крім того, нещодавно опубліковане повідомлення голови Спілки підприємців малого та середнього бізнесу в Кіровоградській області Ольги Ковальової-Алокілі, яке стосується цього ж питання, лише підтверджує вищевикладену тезу.
«За словами підприємців, створюються умови, за якими вони змушені платити значні штрафи і, як наслідок, шукати інші – «альтернативні» – шляхи вирішення проблеми, які звісно знаходяться, що породжує КОРУПЦІЮ», – пише, зокрема, керівниця Регіонального Фонду підтримки підприємництва й голова Спілки підприємців області О. Ковальова-Алокілі.
А штрафують за погані стоки на основі розрахунку в табличці під назвою «Допустимі концентрації показників забруднюючих речовин у стічних водах Споживачів при скиді у систему централізованого водовідведення».
І, як з’ясувалося, з нею не так все просто. Про це – в блоці нижче.
ДОПУСТИМІ ПОКАЗНИКИ УДВІЧІ ЗАНИЗИЛИ?
Трохи термінів і документів, яких неможливо оминути.
В грудні 2017-го року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видає Наказ №316, у якому, серед іншого, визначаються вимоги до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на очисних спорудах системи централізованого водовідведення.
Це загальні розрахунки, на основі яких водоканали всієї країни здійснювали свої. Їх (прим. – Місцеві правила) затверджували органи місцевого самоврядування, враховуючи особливості громад, кількість споживачів, промислових підприємств тощо.
Ось як виглядають загальні розрахунки Міністерства і пізніше розроблені на їхній основі «Дніпро-Кіровоград» норми для Кропивницького (в 2018-му році):
Розрахунки Міністерства:
Розрахунки для Кропивницького:
Одними з найважливіших показників вважаються норми БСК (біохімічне споживання кисню), ХСК (хімічне споживання кисню), азот амонійний і фосфати.
У наведеній вище таблиці бачимо, що показники ГДК (гранично допустимі концентрації), прийняті для Кропивницького, значно нижчі за загальноукраїнські.
Наприклад, у Міністерстві порахували, що в середньому допустимий рівень ХСК сягає 580 мг/дм3, тоді як у Кропивницькому регулюються цифрою у 250 мг/дм3. Тобто для обласного центру цю цифру знизили вдвічі. Показник завислих речовин у загальноукраїнських розрахунках допускається на рівні 433 мг/дм3. У Кропивницькому – 100 мг/дм3. Концентрація нафтопродуктів у стічних водах, відповідно до таблиці з Наказу Міністерства – 10 мг/дм3. У Кропивницькому – 2 мг/дм3.
Окремої уваги у вимогах до скидання стоків у Кропивницькому заслуговує пункт «Мінералізація». В середньому по країні мінералізація (УВАГА) для питної води дозволяється на рівні 500 мг/дм3 та навіть до 1000 мг/дм3 (але за узгодженням зі станцією). У Кропивницькому встановили ГДК по мінералізації для стоків на рівні 820 мг/дм3 – трохи нижче, аніж для питної води.
«МОЖНА СМІЛИВО ШТРАФУВАТИ ВСІХ»
Наголосимо, що мова йде про Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до Наказу Міністерства в грудні 2017-го року і, відповідно, про допустимі концентрації показників забруднюючих речовин у стічних водах, затверджені Кіровоградською обласною радою за поданням ОКВП «Дніпро-Кіровоград» у грудні 2018-го року.
А вже 29 березня цього року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підписує Постанову «Про затвердження Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення (…)», де показники максимальної концентрації забруднюючих речовин у стічних водах визначаються наступним чином:
В ОКВП «Дніпро-Кіровоград», вочевидь, до уваги її не брали, адже попри те, що Постанова Кабміну говорить про максимальну концентрацію для стоків, наприклад, показника БСК на рівні 555 мг/дм3, у Кропивницькому чинним залишається норматив у 250 мг/дм3.
ПУЛЬС/Exclusive звернувся до кількох експертів у галузі водопостачання та водовідведення з проханням роз’яснити, наскільки, на їхню думку, адекватними є показники для стоків, якими керується ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
За словами фахівця у проєктуванні очисних споруд, експерта з водопостачання, який має багаторічний досвід співпраці у цій сфері з організаціями NEFCO та ЄБРР Віктора Коваленка, відповідати нормам, встановленим Водоканалом на Кіровоградщині, практично нереально.
«У нас є ДБН “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”. Там написано, скільки одна особа в рік скидає БСК, ХСК, азоту, фосфору. І є ще норма споживання води. Тобто якщо маєте літри споживання і концентрацію забруднень, то визначаєте, скільки буде міліграмів на літр у середньому, наприклад, від побутового стоку. Якщо поділите грами на метри кубічні, отримаєте показники близько 250 по ХСК і 500 по БСК. Якщо їх занизити, то можна сміливо штрафувати практично всіх, адже в такому разі люди повинні ставити очисні споруди».
Експерт переконаний, що встановлені у Кропивницькому допустимі концентрації показників забруднюючих речовин у стічних водах дають можливість накладати штрафи на більшість суб’єктів господарювання, адже «вони вдвічі нижчі за середні».
Національний експерт з підтримки Агенцій регіонального розвитку NIRAS Sweden AB, технічний консультант з водопостачання Програми DOBRE USAID, експерт-практик у галузі водопостачання та водовідведення Сергій Карелін зауважує: контроль за стічними водами однозначно потрібен, «але він має бути адекватним»:
«Є загальнодержавні рекомендовані показники, якими керуються для визначення якості стічних вод. Одними із основних, із загального переліку, є Біологічне споживання кисню – БСК (середня норма – 250 мг/дм³) та хімічне споживання кисню (середня норма – 400-500 мг/дм³), які визначають рівень засміченості через потребу в окиснені органічних та неорганічних речовин. Ці характеристики визначаються можливостями технологічних процесів очищення стоків на очисних спорудах. Якщо у вимогах менші показники ( «Дніпро-Кіровоград» встановило БСК =100 мг/дм3, ХСК = 250 мг/дм3), то фактично, споживачі мають будувати очисні споруди для задоволення більших вимог, ніж того вимагають норми. Мені здається, що це завдання є неможливим».
Додає, що на практиці рідко зустрічав наднормативні вимоги до ГДК (гранично-допустимі концентрації), хоча стикався з цим по одному з проєктів у Дніпрі. Але це скоріше виключення, аніж правило в контексті всієї країни.
«Гіпотетично, розробка завищених вимог ГДК може стати причиною для додаткового заробітку, але ці питання знаходяться в межах повноважень органів місцевої влади», – каже Карелін.
ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ
Кіровоградська обласна рада рішенням сесії в 2018-му році затвердила «Допустимі концентрації показників забруднюючих речовин у стічних водах» не лише для Кропивницького, а й для Світловодська, Олександрії, Знам’янки, Смоліного.
Показники, встановлені, наприклад, для Олександрії, несуттєво різняться з кропивницькими, попри меншу кількість населення та підприємств.
У місті Ніжин Чернігівської області, яке за площею і кількістю населення схоже на місто Олександрія Кіровоградської області, норми практично за всіма пунктами вищі.
«В залежності від того, скільки споживачів, населення, підприємств і специфіки цих підприємств, розраховуються допустимі норми концентрації. З урахуванням місцевих реалій. Для цього нами подавались безліч таблиць. Цифри, якими ми керуємося, дуже близькі до загальноукраїнських», – розповідає начальник лабораторії КП Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства Талья Бавмкетнер.
Чого не скажеш про допустимі норми стоків в Олександрії: ХСК – 250 мг/дм3 (на противагу 500 мг/дм3 загальноукраїнським), завислі речовини – 100 мг/дм3 (на противагу 300 мг/дм3 загальноукраїнським), мінералізація – 772,8 мг/дм3.
Тепер порівнюємо допустимі норми концентрації показників забруднюючих речовин у стоках Кропивницького з іншими (схожими за площею і населенням та навіть значно більшими) містами. Для наочності зупинимось на найважливіших нормах.
БСК
| Чернігів | 263 мг/дм3. |
| Запоріжжя | 250 мг/дм3. |
| Кривий Ріг | 302 мг/дм3. |
| Чернівці | 260 мг/дм3. |
| Хмельницький | 320 мг/дм3. |
| Кропивницький | 100 мг/дм3. |
ХСК
| Чернігів | 500 мг/дм3. |
| Запоріжжя | 400 мг/дм3. |
| Кривий Ріг | 500 мг/дм3. |
| Чернівці | 500 мг/дм3 |
| Хмельницький | 800 мг/дм3 |
| Кропивницький | 250 мг/дм3. |
ЗАВИСЛІ РЕЧОВИНИ
| Чернігів | 300 мг/дм3. |
| Запоріжжя | 230 мг/дм3. |
| Кривий Ріг | 300 мг/дм3. |
| Чернівці | 300 мг/дм3 |
| Хмельницький | 300 мг/дм3 |
| Кропивницький | 100 мг/дм3 |
ФОСФАТИ
| Чернігів | 5,0 мг/дм3 |
| Запоріжжя | 14, 1 мг/дм3 |
| Кривий Ріг | 3,9 мг/дм3 |
| Чернівці | 5,0 мг/дм3 |
| Хмельницький | 3,5 мг/дм3 |
| Кропивницький | 4,38 мг/дм3. |
ВОДОКАНАЛ БУДУЄ В КРЕДИТ І ШТРАФУЄ ТИХ, ХТО ЙОГО ОПЛАЧУЄ?
Як варіант, такі суворі вимоги до стоків можуть пояснюватися тим, що Кіровоградщина не мала якісних очисних споруд. Для того, щоб вирішити проблему в 2014 році ОКВП «Дніпро-Кіровоград» залучив кредит Світового банку розміром 47 мільйонів доларів, віддача якого закладається в тариф для споживачів. Один із таких проєктів – очисна станція Кропивницького, котру будували шість років. Зрештою, наприкінці квітня цього року комплекс споруд очисної системи каналізаційних стоків був сертифікований для введення в експлуатацію. Власне, як і цех механічного знев однення осаду стічних вод, про що повідомляли на сайті обласної ради.
За логікою, кредит брали для того, аби поліпшити роботу системи в цілому. І якщо споживачі (у т.ч. бізнес) його оплачують, то після завершення цих проєктів вони мають відчути бодай якісь позитивні зміни, окрім бравурних заяв посадовців про завершення будівництва об’єктів. Принаймні, в частині перегляду допустимих показників для стоків (що є підставою для масового накладення штрафів) у зв’язку із запуском у роботу нових (і недешевих) очисних споруд.
Але чи дає це підстави для перегляду допустимих концентрацій показників забруднюючих речовин у стічних водах, затверджених Кіровоградською обласною радою в 2018-му році, що теоретично призведе до ліквідації масового застосування штрафів за стоки?
На думку фахівця у проєктуванні очисних споруд, експерта з водопостачання, який має багаторічний досвід співпраці у цій сфері з організаціями NEFCO та ЄБРР Віктора Коваленка, «однозначно так»:
«Коли формувався кредит Світового банку, то Мінфін погоджував кожному місту інституціональну спроможність. І повернення цих грошей закладалося в тариф. Відтак, якщо Ви (прим. – Водоканал) берете на себе функцію очищення стічних вод (і ці гроші теж закладені в тариф – на водовідведення), а потім кажете людям: «знаєте, гроші само собою, а Ви повинні ще очистити перед скидом в два рази».
СКАРБНИЦЯ І ДАЛІ ПОПОВНЮЄТЬСЯ
Відзначимо, що за словами низки підприємців, попри затверджені ще в 2018-му році нормативи по стокам, активно штрафувати взялися півтора-два роки тому. Ситуація досягла апогею вже в 2024-му році. Не соромляться карати гривнею і невеликі бізнеси, які не мають свого виробництва й, відповідно, не скидають велику кількість забруднюючих речовин. Щодо великих підприємств, то, за словами експерта з водопостачання Віктора Коваленка, у Києві кожен такий об’єкт має паспорт водного господарства. Для них окремо видається гранично допустимий скид стоків. Нібито схожа практика існує і в Кропивницькому. Але не для всіх.
«Ніхто не проти того, аби вода, в тому числі стоки, відповідали нормам. Але зараз все це перетворюється в якийсь каральний орган, мета якого, схоже, – лише поповнення скарбниці Водоканалу. Там є одна людина, яка постійно все це крутить і складає списки, кого і як треба перевіряти», – каже не під запис співрозмовник ПУЛЬС/Exclusive з бізнес-середовища.
ЩО КАЖЕ КЕРІВНИЦТВО «ДНІПРО-КІРОВОГРАД»
В.о. гендиректора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Микола Романюк у коментарі ПУЛЬС/Exclusive розповів, що в 2017-му році, коли сесія затвердила ГДК концентрації для стоків, розрахунки надавалися державним інститутом:
«Для розрахунків багато факторів береться. Зокрема, розбавлення – скільки стоків промислових, скільки фізичних осіб. В нас десь 80 на 20. По-друге, в нас же 7 очисних. До того ж, враховувалась якість очисних споруд. Багато нюансів взагалі».
На запитання, чи планують переглядати норми допустимих концентрацій у стоках, відповів – так:
«Ще місяць ми по нормам витримуємо все процедурно, а потім так – будемо вносити зміни щодо правил приймання стічних вод.
Скарги підприємців пов’язує, в тому числі, зі зростанням тарифу від 1 червня, згідно якого «підприємства, які не є суб’єктами господарювання у відповідній сфері платитимуть за водопостачання 38,82 грн замість 21,01 грн за кубометр води (без ПДВ). Тариф на централізоване водовідведення збільшиться з 17, 30 грн до 32,10 грн. (без ПДВ)».
«Так, їм же збільшили тариф, тому це вплине на собівартість їхньої продукції. Зрозуміло, чому вони скаржаться».
Нагадаємо, що проби стоків беруть і на малих комерційних об’єктах, виписуючи значні штрафи. За оцінкою експертів, відповідати нормам вони можуть лише у випадку встановлення цими суб’єктами господарювання власних очисних споруд. Цю тезу в.о. гендиректора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Микола Романюк прокоментував наступним чином:
«В світі так і є. В Америці, в Європі. Але там більш локально. У нас Радянський Союз трохи по-іншому структурував всю систему. Ми все збирали в одне й кидали на великі очисні споруди».
І додає: у зв’язку із закінченням реконструкції очисних споруд, переглянути допустимі норм концентрації стоків планується до кінця року.
ПУЛЬС/Exclusive надсилає запити в обласний водоканал з проханням:
- Надати Правила, якими керувався Водоканал ДО затвердження Правил приймання стічних вод 2018-го року, аби мати змогу порівняти попередні ГДК з чинними;
- Надати копію технічного завдання на проектування очисної станції та комплексу споруд очисної системи каналізаційних стоків, зокрема, цеху механічного зневоднення осаду та вказати прописану для них концентрацію забруднюючих речовин. Це дасть змогу з’ясувати, на яку вхідну концентрацію розраховані очисні споруди зараз.
______________________________________
В цій публікації автор свідомо оминув контекст політичний, зосередившись виключно на проблемі, яка існує і, очевидно, потребує справедливого вирішення. Втім, зважаючи на вищевикладене, новими фарбами заграє тема традиційної боротьби різних політичних кіл за вплив над обласним водоканалом протягом кількох каденцій Кіровоградської облради.
І якщо говорити про зменшення тарифу не доводиться з об’єктивних причин, то, принаймні, система «оквитковування», яка прикривається за всіма ознаками заниженими удвічі нормами ГДК, може бути змінена. Особливо зважаючи на запуск нових очисних станцій, які кілька років будувалися за кошти Світового банку. Кредит віддають споживачі, в тому числі суб’єкти господарювання, за рахунок яких в ОКВП, схоже, почали закривати дефіцит бюджету. І не тільки.
Андрій Клочек.
ПІДТРИМАТИ ВИДАННЯ:
