Тарифи на воду в Кіровоградській області можуть зрости вже в найближчій перспективі. Принаймні, з проханням переглянути існуючі до НКРЕКП з звертаються депутати Кіровоградської обласної ради. Там пояснюють – ситуація на підприємстві «Дніпро-Кіровоград» критична і об’єктивно тариф має бути переглянутий. Але разом із переглядом тарифу мали б і переглянути норми для стоків, які за словами експертів є завищеними. А відтак – дають змогу системно штрафувати бізнес. І ця тема вже висвітлювалась в ЗМІ.
Суми штрафів різні – від двох до сотень тисяч гривень.
Коротко про саму суть.
Періодично працівники «Дніпро-Кіровоград» відбирають у бізнесів воду на пробу. Дослідження проводять у власній лабораторії. За їх результатами визначається, чи порушують підприємці встановлені норми концентрації шкідливих речовин у стічних водах. Якщо ТАК, то на них накладають штрафи. Проблема в тому, що варіанта НІ (коли стоки повністю відповідають нормам) практично не існує.
Ми аналізували гранично допустимі норми (ГДК) по стокам в інших містах України й виявили, що у Кропивницькому – та і загалом в Кіровоградській області – вони вдвічі занижені.
Одними з найважливіших показників вважаються норми БСК (біохімічне споживання кисню), ХСК (хімічне споживання кисню), азот амонійний і фосфати. Порівнюючи цифри Міністерства й нашого Водоканалу випливає, що в середньому допустимий рівень ХСК сягає 580 міліграм на кубічний дециметр, тоді як у Кропивницькому регулюються цифрою у 250. Показник завислих речовин у загальноукраїнських розрахунках допускається на рівні 433 міліграми на дециметр. У Кропивницькому – 100. Концентрація нафтопродуктів у стічних водах, відповідно до таблиці з Наказу Міністерства – 10 міліграм на дециметр. У Кропивницькому – 2.
Отже, система виглядає такою, що ,по суті, дозволяє штрафувати практично всіх.
Цю думку більшою мірою підтверджував і фахівець у проєктуванні очисних споруд, експерт з водопостачання, який має багаторічний досвід співпраці у цій сфері з організаціями NEFCO та ЄБРР Віктор Коваленко:
“Стовідсотково можна штрафувати всіх. Вони (прим. – норми для стоків у Кропивницькому) в два рази нижчі за середні. «У нас є ДБН “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”. Там написано, скільки одна особа в рік скидає БСК, ХСК, азоту, фосфору. І є ще норма споживання води. Тобто якщо маєте літри споживання і концентрацію забруднень, то визначаєте, скільки буде міліграмів на літр у середньому, наприклад, від побутового стоку. Якщо поділите грами на метри кубічні, отримаєте показники близько 250 по ХСК і 500 по БСК. Якщо їх занизити, то можна сміливо штрафувати практично всіх, адже в такому разі люди повинні ставити очисні споруди».
Порівняли показники ГДК для стоків в інших містах і Кропивницькому.
Але не Кропивницьким єдиним. У місті Ніжин Чернігівської області, яке за площею і кількістю населення схоже на місто Олександрія Кіровоградської області, норми практично за всіма пунктами вищі.
«В залежності від того, скільки споживачів, населення, підприємств і специфіки цих підприємств, розраховуються допустимі норми концентрації. З урахуванням місцевих реалій. Для цього нами подавались безліч таблиць. Цифри, якими ми керуємося, дуже близькі до загальноукраїнських», – розповідає начальник лабораторії КП Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства Талья Бавмкетнер.
Очевидно, такі суворі вимоги до стоків можуть пояснюватися тим, що Кіровоградщина не мала якісних очисних споруд. Для того, щоб вирішити проблему в 2014 році ОКВП «Дніпро-Кіровоград» залучив кредит Світового банку розміром 47 мільйонів доларів, віддача якого закладається в тариф для споживачів.
Тариф, нагадаємо, який зараз знову хочуть підвищити.
Один із таких кредитних проєктів – очисна станція Кропивницького, котру будували шість років. Зрештою, наприкінці квітня 2024 року комплекс споруд очисної системи каналізаційних стоків був сертифікований для введення в експлуатацію. Власне, як і цех механічного зневоднення осаду стічних вод.
За логікою, кредит брали для того, аби поліпшити роботу системи в цілому. І якщо споживачі (у т.ч. бізнес) його оплачують, то після завершення цих проєктів вони мають відчути бодай якісь позитивні зміни, окрім бравурних заяв посадовців про завершення будівництва об’єктів. Принаймні, в частині перегляду допустимих показників для стоків (що є підставою для масового накладення штрафів) у зв’язку із запуском у роботу нових (і недешевих) очисних споруд.
І це, на думку, спеціалістів, дає підстави для перегляду допустимих концентрацій показників забруднюючих речовин у стічних водах, затверджених Кіровоградською обласною радою в 2018-му році.
“Щодо водоканалу. Якщо ви берете на себе функцію очищення стічних вод і ці гроші закладені в тариф на водовідведення… А потім ви кажете людям – гроші само собою, але маєте ще очистити перед скидом в два рази…” – коментує Віктор Коваленко.
Проби стоків беруть і на малих комерційних об’єктах, виписуючи значні штрафи. Відповідати нормам вони можуть лише у випадку встановлення цими суб’єктами господарювання власних очисних споруд.
Загалом ця тема вже з’являлась в інформаційному просторі влітку цього року. Керівництво Водоканалу заявляло про готовність переглядати норми ГДК – були навіть зустрічі з громадськістю в офісі «Дніпро-Кіровоград».
Рік добігає кінця. Проте віз і нині там. Кажуть – треба більше часу.
“Ми графік склали. Але треба внести зміни в спецводокористування. ГДС нові розробити. Там чотири нормативних документи, які нам потрібно переглянути. І на вересень 2025 року плануємо винести це питання на сесію”, – каже в.о. гендиректора ОКВП “Дніпро-Кіровоград” Микола Романюк.
І якщо говорити про зменшення тарифу не доводиться з об’єктивних причин, то, принаймні, система «оквитковування», про яку зазначали підприємці і яка за всіма ознаками прикривається заниженими удвічі нормами ГДК, може бути змінена. Особливо зважаючи на запуск нових очисних станцій, які кілька років будувалися за кошти Світового банку. Кредит віддають споживачі, в тому числі суб’єкти господарювання, за рахунок яких в ОКВП, схоже, почали закривати дефіцит бюджету. І не тільки.
Тож тарифи на воду, скоріш за все, зростуть. Чи змінять ГДК для стоків – побачимо. Принаймні вже зараз маємо чітко озвучені часові проміжки, коли ці норми можуть бути переглянуті.
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською асоціацією медіабізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».