Кіровоградщина подала до екосистеми для підзвітного управління відновленням DREAM 460 проєктів на 18,5 млрд грн, посівши четверте місце за цим показником. Але здивування авторів програми «На часі» групи видань «Медіаколо» викликало не стільки апетити тилової області, стільки деякі проєкти. Зокрема, нереалізовані і в значно легші довоєнні часи. Мова йде про такі масштабні затратні об’єкти на сотні мільйонів гривень як реконструкція площі Героїв Майдану та міської набережної в Кропивницькому. Тож ми поцікавилися доцільністю включення їх і довоєнних проєктів у цілому до умовного плану відновлення Кропивницького під час війни. Дивіться на відео чергової програми «На часі», що з цього приводу думають посадовці та експерти, зокрема, які вивчали досвід відновлення інших країн після великих потрясінь.
Міжнародна спільнота та українське суспільство приділяють значну увагу контролю за витратами на відновлення України. Для цього існують цифрові платформи DREAM та Big Recovery Portal (BRP). От, саме завдяки першій ми й дізналися, що кропивницька міська влада свої ініціативи кількарічної давнини, розмови про які активно підігрівалися перед виборами, подала до проєктів із відновлення.
Відео – за посиланням.
Що кажуть в управлінні регіонального розвитку ОВА
За словами начальниці Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської ОВА Вікторії Кулікової, пріоритетними для відновлення області є розвиткові проєкти, зокрема житло для ВПО і військових, об’єкти цивільного захисту та створення безбар’єрного простору для ветеранів із ампутаціями. Але й присутність в екосистемі проєкту реконструкції центральної площі Кропивницького вважає обґрунтованою.
“У попередні роки, до того як Державний фонд підтримки регіонального розвитку призупинив діяльність, проєкт реконструкції головної площі обласного центру визнали одним із пріоритетних за підсумками голосування. Центральна площа вже давненько потребує реконструкції. Плюс ми хочемо розвивати саме цей об’єкт як зокрема об’єкт вшанування пам’яті героїв”, – зазначила Вікторія Кулікова.
Джерела фінансування, за її словами, можуть бути різні – державний бюджет, міжнародні організації, місцеві бюджети.
А також вона сподівається на відновлення діяльності Державного фонду регіонального розвитку, який призупинив свою роботу на деякий час.
Позиція начальника профільного управління міськради
Начальник Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради Сергій Білокінь вважає, що реконструкція набережної та площі під час війни недоцільні, але подання таких проєктів до DREAM виправдане з метою пошуку міжнародних донорів.
Хоча також погоджується з тим, що проєктно-кошторисна документація на ці об’єкти вже застаріла. Отже, і коштувати вони можуть значно дорожче, ніж рахували раніше.
Досвід інших регіонів та країн
Громадська діячка, голова ГО «Наша рада» Євгенія Захарченко, яка проводила моніторинг на Київщині, розповіла, що там пріоритет надавався відновленню пошкоджених внаслідок бойових дій соціальних об’єктів та житлових будинків. Активістка переконана, що на всі “хотілки” не вистачить коштів, і пріоритетними мають бути — будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб і військових.
Такої ж думки і експерт Максим Гамулець, він же співрозробник ризик-методології онлайн-платформи Big Recovery Portal, який разом із колегами з організації «Технології прогресу» вивчив величезний пласт інформації про досвід відновлення різних країн. Зокрема, після Другої Світової війни чи після цунамі в Японії.
Він наголошує на важливості врахування ризиків та пріоритетності відновлення. За його словами, загалом, першочерговими є розмінування, інфраструктура (комунальна, дорожня, енергетика), потім житловий сектор, а вже насамкінець – об’єкти культури та благоустрою (площі, парки).
«При відновленні об’єкта необхідно врахувати його значення та подальшу роль для забезпечення ефективного функціонування міст», – каже Максим Гамулець.
Звісно, окрім реконструкції площі та набережної, кропивницька влада подала й інші проєкти. Серед них є і закупівля техніки для комунальних підприємств, і ремонти котелень, і будівництво укриттів, і придбання комунального транспорту з автономним ходом, будівництво житла для ВПО, реконструкція дитячої міської лікарні та інші.
Але чи доцільно витрачати навіть не бюджетні, а донорські кошти на довоєнні проєкти зараз, коли є нагальніші потреби, пов’язані з війною, чи навіть планувати їх до закінчення війни? Як бачимо, думки експертів і посадовців із цього приводу різняться.
______________________________
* Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською асоціацією медіабізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».