Психологічна готовність студентської молоді виступає важливою умовою успішного виконання професійної діяльності та самореалізації особистості загалом. Вона передбачає професійну орієнтацію (готовність до професійного навчання), безпосередній процес опанування знаннями і вміннями у руслі відповідної професії (професійна готовність), наявність адекватних змісту діяльності якостей особистості (особистісна готовність), адаптація після завершення навчання до професії (професійна адаптація).
Про це своїй статті пише психолог О.Г. Угрин. Матеріал опубліковано на сайті інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.
Для розуміння сутності природи психологічної готовності студентів до професійної діяльності важливе значення мають дослідження професіографічного вивчення різних професії (І.Н.Шпільрейн та ін.), профпридатності до діяльності (К.М.Гуревич і ін.), професійного самовизначення (Е.А.Климов та ін.) та професійної спрямованості( С.Р.Ковалів, М.А Паламарчук, С. Ф. Ступніцка).
На думку Р.Лучечко готовність до трудової діяльності повинна включати наявність індивідуальних нахилів, спеціальних знань, умінь і навичок, а також комплекс індивідуальних психологічних, психічних та характерологічних особливостей, що забезпечують високу ефективність професійного функціонування людини .
Досліджуючи психологічну характеристику готовності студентів до професійної діяльності, М.Дяченко і Л.Кандибович визначили наступні компоненти:
- мотиваційний (позитивне ставлення до професії, інтерес до неї й інші досить стійкі професійні мотиви);
- орієнтовний (знання й уявлення про особливості й умови професійної діяльності, її вимоги до особистості);
- операційний (володіння способами і прийомами професійної діяльності, необхідними знаннями, навичками, уміннями, процесами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо);
- вольовий (самоконтроль, уміння керувати діями, з яких складається виконання трудових обов’язків);
- оцінюючий (самооцінка своєї професійної підготовленості і відповідність процесу розв’язання професійних завдань оптимальним трудовим зразкам)”.
Існують й інші погляди вчених щодо складових компонентів готовності. Відтак, виокремлюють мотиваційний, когнітивний та особистісний ( Е.Саф’янц та Л.Чернікова), мотиваційний, психологічний та професійний ( Р.І.Лучечко), моральний, психологічний та професійний (С.Гришпун), мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий, оцінюючий (Л.Сохань, І.Єрмакова, Г.Несен) компоненти.
Проведено емпіричне дослідження для виявлення готовності студентської молоді до професійної діяльності і професійного саморозвитку загалом. У дослідженні брало участь 176 осіб, віком від 19 до 22 років.
Готовність студентів до професійної діяльності визначається вимогами самої діяльності до психічних процесів, станів і властивостей особи, мотивацією до даної професії, спрямованістю особистості, а також життєвим і професійним досвідом конкретної особи.