Візитівкою кожного українського міста, а особливо обласного центру, вважають його архітектуру. Саме на це найчастіше звертають увагу гості міста. Так формується загальне враження про населений пункт. Із приватних розмов з жителями інших регіонів випливає, що Кропивницький асоціюють, передусім, із Театром Корифеїв. Друге, на що звертають увагу, – засилля МАФів (тема не нова) та вишукана архітектура (яку періодично ховають за кричущими рекламними вивісками). Власне, при попередньому обговоренні питання архітектури в програмі «На часі» Заслужений архітектор України Юрій Пенязь наголошував, зокрема, на важливості збереження й контролю за історичним ареалом. Натомість у Кропивницькому вистачає випадків, коли історичні будівлі заставляються комерційною рекламою в хаотичному порядку, а самі об’єкти архітектури можуть самовільно переплановуватись, імовірно, без дотримання норм чинного Законодавства. Оскільки тема об’ємна й не втрачає своєї актуальності, ПУЛЬС/Exclusive відкриває рубрику «Спадщина, як вона є», де, окрім історичних довідок, буде наявна інформація про те, що наразі відбувається навколо пам’яток архітектури.
Розпочнемо із останнього на конкретному прикладі.
Отже, центр Кропивницького, вулиця В’ячеслава Чорновола, яка традиційно відома низкою пам’яток архітектури і перетинається із вулицею Віктора Чміленка, де розташований упізнаваний для багатьох «Будинок лікаря Самуїла Вайсенбурга».
Приблизно за п’ятсот метрів від нього (вже на вулиці Чорновола) наявна інша пам’ятка – «Будинок лікаря».
І якщо в першому випадку архітектура не зазнавала кардинальних змін, то в другому, принаймні візуально, – вони наявні. Більше того, прямо зараз на цьому об’єкті ведуться ремонтні роботи, на що звертали увагу користувачі в соцмережах.
Ми направили офіційний запит до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації з метою з’ясувати, чи дійсно об’єкт підпадає під категорію об’єктів містобудування й архітектури. Відповідь – так.
«Відповідно до Переліку виявлених об’єктів містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року №102-р «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р», будівля за адресою: вул. Чорновола, 28, є об’єктом архітектури як «Колишній житловий будинок лікаря».
У будівлі по вулиці В’ячеслава Чорновола, 28 вбудовані металопластикові двері на другому поверсі.
На фасаді встановлено балкон з металопластику.
Поруч – кондиціонер.
Вище другого поверху тривають ремонтні роботи – імовірно, таким чином планують розширити або покращити житлову площу. За словами керівників двох рієлторських агентств, такі «поліпшення» враховуються при ціноутворенні на житлову нерухомість.
Також звернулися за коментарем до Заслуженого архітектора України Юрія Пенязя:
«У нас є історичний центр. І все, що впадає в цей ареал, має різний статус. Кожна пам’ятка повинна мати документи, і всі ці елементи повинні погоджуватись. Це болюче питання, але практика показує, що ніхто особливо на це не зважає. Адже що таке пам’ятка? Це, грубо кажучи, як антикварна річ – вона ж антикварна не лише ззовні, а й зсередини, правильно? Тут має вивчати питання й за доцільності реагувати міська інспекція».
Відтак, ми направили відповідне звернення до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, при якому функціонує відділ з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури.
До слова, в Одесі відповідальні за збереження історичної спадщини торік ініціювали знесення зайвого поверху в будинку в історичному ареалі міста. У Кропивницькому подібних випадків поки не було.
Додамо, що за наявною інформацію, в «Будинку лікаря» по вулиці Чорновола має нерухомість колишня посадова особа Бюро технічної інвентаризації, до функціональних обов’язків якої належало «здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна».
