Відомі жителі Кропивницького до Дня всіх закоханих поділилися своїми історіями кохання, а також розповіли про секрет щасливих стосунків.
Марина Смаглюк – керівниця юридичного управління Кропинвницької міськради, депутат обласної Кіровоградської ради.
«Він – молодий викладач, я – випускниця коледжу, він навчав азам професії. Після випуску обидва почали працювати юристами. Завжди обожнювала його інтелект та почуття гумору. Як на мене секрета щасливих стосунків не існує. Вважаю, що шлюб базується на поєднанні двох людей мріяти про одне і завжди шукати нові враження, крокувати разом і інколи нагадувати один одному про швидкоплинність всього навкруги».
Андрій Назаренко – голова Кіровоградської ОДА.
«Я вже неодноразово розповідав, що саме в Кропивницькому зустрів своє кохання і вже дев’ять років ми з Яною разом, у нас чудовий син Іван. Можу сказати, що симпатію я відчув із першого погляду. А от, щоб підкорити Яну, знадобилося кілька місяців.
Коли побачив її і попросив номер телефону, вона не дала. Довелося підключати друзів, з’ясовувати, де Яна працює і її номер телефону.
А далі щодня, планомірно її завойовував. Використовував всі можливі засоби і харизму))
Я люблю, коли Яна посміхається. Люблю її дивувати навіть у дрібницях.
Пропозицію зробив, коли ми компанією з друзями були на відпочинку. Це не було спонтанне рішення. Я готувався. І ось в один із днів, коли ми всі разом обідали, замість десерту я поклав Яні каблучку. Вона ще навіть не одразу її помітила.
Яна відповіла «Так» і всі, хто став свідком цього, нам аплодували. Було дуже хвилююче. Одружилися ми в 2014 році.
У чому секрет щасливих стосунків? У тому, щоб чути один одного, довіряти один одному… Не знаю. Можливо, бути собою і любити так само, як у той момент, коли ти це відчув уперше».
Микола Цуканов – власник галереї «Єлисаведград», радник голови Кіровоградської обласної ради.
«Ми познайомилися ще в 80-ті роки. Я працював в обласній комсомольській організації і вийшло так, що ми працювали зі Світланою разом в одному відділі.
Точніше, я прийшов вивчати роботу Кіровоградської трикотажної фабрики. Тоді я був заведуещім сільського відділу молоді, і в мою компетенцію входило відвідувати молодіжні організації міста. Ось там і познайомилися.
Потім через кілька місяців у мене у відділі з’явилася вакансія, і я запросив Світлану на роботу до себе. Пізніше ми почали зустрічатися. Ми вже знайомі понад 35-ти років, і до сьогоднішнього дня я відчуваю, що зробив правильний вибір.
Сімейне життя досить рутинна, тому надзвичайно важливо, щоб були спільні інтереси і проведення часу. Все це можна потім обговорити, і таким чином урізноманітнити життя. Ми, наприклад, дуже любимо подорожувати, відвідувати культурні заходи».
